The 15 references with contexts in paper Звонар (2016) “ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЯК СОЦІОЕКОНОМІЧНОГО ФЕНОМЕНУ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ АНАЛІЗУ // Theoretical consideration of implementation principles of social responsibility as a socioeconomic phenomenon” / spz:ztu:ven:79526

1
Zvonar, V.P. (2016), “Zakonomirnosti formuvannja social'noi' vidpovidal'nosti jak socioekonomichnogo fenomenu”, Efektyvna ekonomika, No. 4, available at: www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4911 (accessed 12.07.2016).
Total in-text references: 1
  1. In-text reference with the coordinate start=7157
    Prefix
    закономірністю другої групи: 1) зі спеціалізацією функцій суб’єктів у системі СВ; 2) із меритократією як орієнтованістю системи на винагородження індивідуальних здібностей та зусиль; 3) із взаємозалежністю суб’єктів та необхідністю координації їхніх зусиль у межах системи. Докладне обґрунтування структури цього комплексу закономірностей міститься в одній із авторських публікацій
    Exact
    [1]
    Suffix
    . Економіка як орієнтовна на практику наукова галузь, не може задовольнятися лише виявленням і описом сутнісних ознак будь-якого досліджуваного феномену, в т. ч. СВ. Тому економічний дискурс довкола СВ безумовно має містити також аналіз особливостей процесу реалізації сформованої економічної сутності СВ.

2
Zvonar, V.P. (2015), “Logika doslidzhennja social'noi' vidpovidal'nosti jak socioekonomichnogo fenomenu”, Ekonomika Ukrainy, No. 5, pp. 4–16.
Total in-text references: 1
  1. In-text reference with the coordinate start=4697
    Prefix
    Закономірна логіка аналізу комплексного економічного феномену СВ зобов’язує найперше з’ясувати власне суть (онтологію) цього феномену. Згідно з методологічною схемою економічного дослідження СВ, розробленою нами раніше на основі критичного переосмислення найбільш актуальних підходів, СВ є двоїстим соціально-економічним явищем
    Exact
    [2]
    Suffix
    . У його структурі нами виокремлено, по-перше, характерну поведінку економічних суб’єктів – поведінку економічної взаємності, яка, у свою чергу, означає пошук можливостей взаємовигідного обміну (обміну вигодами) і являється основним способом задоволення різноманітних потреб в умовах обмеженості ресурсів.

3
Kozlova, T.Z. (1997), “Problema solidarnosti v treh sociologicheskih tradicijah”, Sociologicheskie issledovanija, No. 5, pp. 116–119.
Total in-text references: 1
  1. In-text reference with the coordinate start=24288
    Prefix
    Здійснена автором смислова декомпозиція солідарності як принципу відносин еквівалентності у системі СВ ґрунтується на диференціації розуміння солідарності в трьох різних соціологічних (і такою ж мірою соціоекономічних) концепціях: традиційній, інтеракційній і конфліктологічній
    Exact
    [3]
    Suffix
    . Перша тлумачить солідарність як соціальний стан, який фіксує органічну єдність об’єктивно відмінних між собою суб’єктів. Друга підкреслює вагомість процесної (комунікативної) природи солідарності.

4
Lindblom, Ch. (2010), Rynochnaja sistema: Chto jeto takoe, kak ona rabotaet i chto s nej delat [The Market System: What is It, How It Works, & What to Make of It], translated by Shestakov, D., HSE Publ., Moscow, 320 p.
Total in-text references: 1
  1. In-text reference with the coordinate start=19523
    Prefix
    Власне економічна свобода відображає право суб’єкта розпоряджатися своєю працею та майном, вільно обирати форми і сфери застосування своїх ресурсів, методи розподілу доходу, споживання благ. Із наукових джерел відомо, що економічна свобода є безпосереднім чинником реалізації обміну в межах торгових трансакцій, трансакцій найму
    Exact
    [4, с. 198–214]
    Suffix
    , в конкурентних відносинах [6, c.111] і відносинах економічних суб’єктів з державою [7, c. 119–126]. Автор уточнює, що економічну свободу варто розуміти широко – як свободу економічного різноманіття (суб’єктів, інтересів, способів дії тощо), а не лише як свободу обміну.

5
Martyukova, E.G. (2012), “Mesto opportunisticheskogo povedeniya v sisteme issledovanii novoi institutsional’noi ekonomicheskoi teorii”, Ekonomika i predprinimatel'stvo, No. 5 (28), pp. 332–338.
Total in-text references: 1
  1. In-text reference with the coordinate start=11994
    Prefix
    Опортунізм проявляється або як приховування учасниками економічної трансакції необхідної для візаві інформації (зловживання інформаційною асиметрією), або як пряме порушення узгоджених умов здійснення трансакції, а також як використання власних ексклюзивних ресурсів (специфічних активів) проти візаві
    Exact
    [5]
    Suffix
    . Як видається, сучасні дослідники зовсім вилучають вроджену чесність із образу економічного суб’єкта. Зазвичай, суб’єкт апріорно позиціонується як безумовний корисливий опортуніст. Таку позицію можна частково виправдати занепокоєністю економістів щодо небезпеки опортунізму як вкрай деструктивної властивості суб’єкта.

6
Knight, F. (2003), Risk, neopredelennost' i pribyl [Risk, Uncertainty and Profit], translated by Kazhdan, M., Delo Publ., Moscow, 360 p.
Total in-text references: 1
  1. In-text reference with the coordinate start=19565
    Prefix
    Власне економічна свобода відображає право суб’єкта розпоряджатися своєю працею та майном, вільно обирати форми і сфери застосування своїх ресурсів, методи розподілу доходу, споживання благ. Із наукових джерел відомо, що економічна свобода є безпосереднім чинником реалізації обміну в межах торгових трансакцій, трансакцій найму [4, с. 198–214], в конкурентних відносинах
    Exact
    [6, c.111]
    Suffix
    і відносинах економічних суб’єктів з державою [7, c. 119–126]. Автор уточнює, що економічну свободу варто розуміти широко – як свободу економічного різноманіття (суб’єктів, інтересів, способів дії тощо), а не лише як свободу обміну.

7
Eatwell, J., Murray, M. and Newman, P. (2008), Nevidimaja ruka rynka [The Invisible Hand], in Ituell, J. (Ed.), translated by Makashev, N., GU-VShE Publ., Moscow, 408 p.
Total in-text references: 1
  1. In-text reference with the coordinate start=19618
    Prefix
    Із наукових джерел відомо, що економічна свобода є безпосереднім чинником реалізації обміну в межах торгових трансакцій, трансакцій найму [4, с. 198–214], в конкурентних відносинах [6, c.111] і відносинах економічних суб’єктів з державою
    Exact
    [7, c. 119–126]
    Suffix
    . Автор уточнює, що економічну свободу варто розуміти широко – як свободу економічного різноманіття (суб’єктів, інтересів, способів дії тощо), а не лише як свободу обміну. В економічно вільних суспільствах економічну свободу підтримує інстанція-держава, яка не допускає свого надмірного втручання в економічну сферу.

8
Nort, D. (2010), Ponimanie processa jekonomicheskih izmenenij [Understanding the Process of Economic Change], translated by Martynov, K., GU-VShE Publ., Moscow, 256 p.
Total in-text references: 1
  1. In-text reference with the coordinate start=9276
    Prefix
    Знаково, що ані у соціофілософському, ані в економічному науковому дискурсі немає однозначного розуміння інтенціональності як категорії. Окремі економічні джерела звертаються до інтенціональності для пояснення інституційних змін, проте не пропонують чіткого визначення та роз’яснення її змісту
    Exact
    [8, c. 63–76]
    Suffix
    . Узагальнено і дещо спрощено інтенціональність можна представити як цільову спрямованість свідомості суб’єкта – спрямованість «внутрішнього світу» суб’єкта на об’єкти «зовнішнього світу» (поза його ментальністю).

9
Pavlov, R.N. (2003), Instituty social'noj otvetstvennosti biznesa: dissertation, Moscow, 216 p.
Total in-text references: 1
  1. In-text reference with the coordinate start=21146
    Prefix
    Відносини довіри означають, що суб’єкти, які взаємодіють, за жодних обставин не ризикують отримати шкоду від візаві в ході чи в результаті взаємодії. Із фахових джерел відомо про об’єктивний зв’язок довіри і порядності, адже саме недовіра є першопричиною асиметричності інформації у міжсуб’єктних відносинах
    Exact
    [9]
    Suffix
    . Автор наголошує, що довіра і порядність забезпечують у системі СВ підстави для глобального (поза досвідом конкретного суб’єкта) очікування і гарантії того, що переваги меритократії як лідерства освічених та ефективних суб’єктів не монополізує жоден суб’єкт.

10
Petrychenko, P.A., Rudins’ka, O.V. and Yaromich, S.A. (2012), “Loyal’nist’ klientiv na spozhyvchomu rynku: osnovni ponyattya i tendentsii rozvytku”, Businessinform, No. 5, pp. 255–257.
Total in-text references: 1
  1. In-text reference with the coordinate start=14663
    Prefix
    Третім принципом реалізації поведінки економічної взаємності, який співвідноситься із третьою закономірністю формування цієї поведінки (тобто, емпатією) автор визначає лояльність як властивість суб’єкта. Як правило, лояльність в економічних дослідженнях використовується як маркетинговий термін і означає прихильність (приязнь) споживачів до конкретного бренду, продукції, продавця тощо
    Exact
    [10]
    Suffix
    . Вона тісно пов’язана з попереднім досвідом, звичкою, смаковим уподобанням споживача і спонукає його надавати перевагу тому чи іншому чинникові обміну. Часто цим терміном послуговуються й дослідження з економіки праці, окреслюючи так прихильність працівників до організації-працедавця (організаційна лояльність) [15].

11
Searle, J. (2004), Racional'nost' v dejstvii [Rationality in Action], translated by Kolodij, A. and Rumjanceva, E., Progress-Tradicija, Moscow, 336 p.
Total in-text references: 1
  1. In-text reference with the coordinate start=9653
    Prefix
    Узагальнено і дещо спрощено інтенціональність можна представити як цільову спрямованість свідомості суб’єкта – спрямованість «внутрішнього світу» суб’єкта на об’єкти «зовнішнього світу» (поза його ментальністю). Аналіз фахових джерел засвідчив: як економічні, так і предметно ширші дослідження виявляють взаємопов’язаність інтенціональності (цілеспрямованості) й раціональності
    Exact
    [11]
    Suffix
    . Зв’язок інтенціональності та раціональності видається продуктивним і у контексті реалізації поведінки економічної взаємності. За авторським баченням, раціональність означає усвідомлення суб’єктом СВ свого економічного інтересу та обумовленої ним певної цілі, тоді як інтенціональність узгоджує інтерес та ціль із предметністю соціоекономічного середовища, переводить інтерес і ціль зі сфери з

12
Slobodjanjuk, L.M. (2007), Svoboda ljudyny: іndivіdual'nyj ta socіal'nyj vymіry: Author’s abstract, L'vіv, 22 p.
Total in-text references: 1
  1. In-text reference with the coordinate start=17347
    Prefix
    Свобода втілює також один із елементів системного «фону» для прояву інтенціональності суб’єктів. При цьому мається на увазі соціальна свобода. Аналіз фахових джерел підтверджує, що в науковому дискурсі така свобода традиційно відмежована від індивідуальної свободи
    Exact
    [12]
    Suffix
    . Проте різниця між соціальною й індивідуальною свободою багатоаспектна і полягає не лише в масштабах прояву. Індивідуальна свобода – це свобода суб’єкта за природою, «ураженою» обмеженою раціональністю.

13
Janzhul, I.I. (2005), Ekonomicheskoe znachenie chestnosti (zabytyj faktor proizvodstva), in Podkidchenko, P.G. (Ed.), Nauka Publ., Moscow, 436 p.
Total in-text references: 1
  1. In-text reference with the coordinate start=11460
    Prefix
    В економічних дослідженнях чесності, започаткованих ще на поч. ХХ ст., ця риса тлумачилася багатоаспектно та розглядалася і як виконання обіцянок, і як повага до чужих прав, і як дотримання чинних формальних і неформальних правил (норм)
    Exact
    [13, c. 402–420]
    Suffix
    . У сучасному ж економічному дискурсі сформувалася традиція дослідження антиподу чесності – опортунізму. Як відомо, опортунізм – це намагання економічного суб’єкта максимізувати свій виграш шляхом підступних дій, які безпосередньо суперечать інтересам візаві.

14
Akerlof, G.A. (1970), “The Market for “Lemons”: Quality Uncertainty and the Market Mechanism”, The Quarterly Journal of Economics, Vol. 84, pp. 488–500.
Total in-text references: 1
  1. In-text reference with the coordinate start=12479
    Prefix
    Таку позицію можна частково виправдати занепокоєністю економістів щодо небезпеки опортунізму як вкрай деструктивної властивості суб’єкта. Адже за достатньої поширеності опортунізм ставить під сумнів взагалі існування економіки, викликає тенденцію до «згортання» ринку. Це красномовно продемонстровано у відомих працях, зокрема у
    Exact
    [14]
    Suffix
    . Проте навіть масштаб небезпеки, яку становить опортунізм, на наше переконання, не є підставою для заперечення або применшення потенціалу чесності економічного суб’єкта. Уявлення про суб’єкта як про безумовного опортуніста – однобоке.

15
Buchanan, B. (1970), “Building organizational commitment: The socialization of managers in work organizations”, Administrative Science Quarterly, Vol. 19, pp. 533–546. ЗВОНАР Віктор Павлович – кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Київ.
Total in-text references: 1
  1. In-text reference with the coordinate start=14954
    Prefix
    Вона тісно пов’язана з попереднім досвідом, звичкою, смаковим уподобанням споживача і спонукає його надавати перевагу тому чи іншому чинникові обміну. Часто цим терміном послуговуються й дослідження з економіки праці, окреслюючи так прихильність працівників до організації-працедавця (організаційна лояльність)
    Exact
    [15]
    Suffix
    . Вочевидь, традиційне економічне розуміння лояльності фіксує лише прихильність одного суб’єкта до іншого (однобоко – вірність споживача брендові, працівника – працедавцеві і т. д.). У контексті реалізації економічної взаємності автор пропонує дещо відмінне економічне тлумачення лояльності, де остання позиціонується як універсальна властивість будь-якого суб’єкта та стосується однаково і