The 19 reference contexts in paper Вольська (2018) “Формалізація експертних облікових знань самоконтрольованої інформаційної системи підприємства із використанням фреймової моделі представлення знань // Formalization of expert accounting knowledge of enterprise self-controlled information system using knowledge representation frame model” / spz:ztu:ven:127307

  1. Start
    4559
    Prefix
    Проте, контроль та аналіз даних, що вводяться в інформаційну систему людиною, можна реалізувати саме через програмне забезпечення, на сьогодні можливою є розробка інформаційної системи, здатної до самоконтролю та самоаналізу (див.
    Exact
    [3]
    Suffix
    ). Зокрема, швидкими темпами є розвиток досліджень щодо штучного інтелекту, що за своєю сутністю є інтелектуальною системою. Інтелектуальні системи містить в собі експертні, і саме такими є облікові, та, в цілому, інформаційні системи підприємства.
    (check this in PDF content)

  2. Start
    7416
    Prefix
    Легенчук, він зазначає: «для відображення господарської реальності конкретного підприємства існує множина змішаних бухгалтерських реальностей, розмір якої залежить від кількості альтернатив, представлених для здійснення бухгалтерського вибору в облікових стандартах»
    Exact
    [7, с. 196]
    Suffix
    . На думку Л.В. Сотнікової «... дані бухгалтерського обліку не тотожні реальним фактам господарського життя. Вони є лише їх інтерпретацією. Існує лише одна реальність господарського життя підприємства і множина інформаційних фактів, створених бухгалтером, що визначають поле облікової політики фірми [12, с. 155]».
    (check this in PDF content)

  3. Start
    7729
    Prefix
    Сотнікової «... дані бухгалтерського обліку не тотожні реальним фактам господарського життя. Вони є лише їх інтерпретацією. Існує лише одна реальність господарського життя підприємства і множина інформаційних фактів, створених бухгалтером, що визначають поле облікової політики фірми
    Exact
    [12, с. 155]
    Suffix
    ». Легенчук С.Ф. для позначення фактів облікової системи, що насправді не відбуваються в господарській діяльності підприємства, а є суто «обліковими операціями», пропонує використовувати поняття «симулякри».
    (check this in PDF content)

  4. Start
    9170
    Prefix
    На думку Є.Калюги, «з метою підвищення ефективності контролю важливо на рівні підприємства здійснювати внутрішній контроль у двох формах: господарський контроль – з боку керівників і фахівців відділів і служб, і бухгалтерський – з боку працівників бухгалтерії. Такий контроль має здійснюватися фахівцями підприємств за функціональним принципом»
    Exact
    [5]
    Suffix
    . Головним недоліком в організації внутрішнього контролю на підприємствах автор визначає відсутність системного характеру в даному процесі. Вважаємо, що будь-який процес на підприємстві має носити системний характер, у протилежному випадку на виході даного процесу може бути неякісна та неправдива інформація про господарський процес підприємства.
    (check this in PDF content)

  5. Start
    10289
    Prefix
    Проведення такого контролю дозволятиме обрати оптимальні засоби захисту, забезпечуватиме цілісність даних, а також позитивно впливатиме на продуктивність та ефективність функціонування комп’ютерної-інформаційної системи організації»
    Exact
    [1, С. 340–341]
    Suffix
    . Автор говорить про необхідність здійснення внутрішнього контролю саме програмного забезпечення, що є компетенцією фахівців з програмування. Дійсно, рішення щодо обрання тієї чи іншої програми для комп’ютеризації господарської діяльності є чи не найважливішим на підприємстві, та ще до впровадження програмного забезпечення необхідно вивчити саме його технічні показники, обрати м
    (check this in PDF content)

  6. Start
    13396
    Prefix
    є одним із видів інтелектуальних систем, зокрема, експертних, і саме тому для розробки самоконтрольованої інформаційної системи (далі – ІС) головним та початковим етапом є виявлення експертами точок контролю в програмному забезпеченні та алгоритмізація експертних знань для їх впровадження в ІС. Експертні знання, що потребують формалізації, наведено у
    Exact
    [3, с. 15–20]
    Suffix
    . Проте, необхідно визначити, яким чином можна їх формалізувати та впровадити в ІС підприємства. Як зазначає В.В. Муравський, «математично-алгоритмічна формалізація, а з нею й програмна алгоритмізація, не належить до сфери прямих інтересів бухгалтерів, а належить до компетенції спеціалістів з інформаційних технологій, математиків-програмістів, які в комп’ютерному програмн
    (check this in PDF content)

  7. Start
    14203
    Prefix
    Проте, як показує практика, успішними та повнофункціональними стають ті інформаційні технології в обліку й аналізі, створення яких передбачало тісну співпрацю бухгалтерів та програмістів на усіх стадіях організаційних робіт»
    Exact
    [10, с. 26]
    Suffix
    . Погоджуючись з автором, можна зазначити, що на сьогодні вже не існує науки, виду діяльності, що не перепліталися б з іншими, неможливо розробити бухгалтерську програму, якщо програміст не знає бухгалтерського обліку, або ж не співпрацює з відповідними фахівцями; на сьогодні така ж ситуація відбувається і в науковій думці, – важко (у більшості випадків навіть неможли
    (check this in PDF content)

  8. Start
    15383
    Prefix
    представлення знань, який вивчає підбір представлення конкретних та узагальнених знань, відомостей та фактів для накопичення та обробки інформації за допомогою електронно-обчислювальних машин. Представлення знань орієнтоване на формалізацію знань для їх подальшої автоматичної обробки комп’ютером. Аналіз методів представлення знань наведено А.Ф. Кургаєвим та С.М. Григорьєвим
    Exact
    [6, с. 64]
    Suffix
    , зокрема, всі моделі представлення знань можна поділити на дві групи: емпіричні та теоретичні. В свою чергу, емпіричні моделі містять продукційні, мережеві, фреймові, ленеми; теоретичні – логічні, формальні граматики, комбінаторні, алгебраїчні; та комбіновані – нейронні мережі, генетичні алгоритми.
    (check this in PDF content)

  9. Start
    16189
    Prefix
    Наведені нижче методи засновано на теорії обробки інформації людиною, та для формалізації експертних знань можна обрати будь-який, відштовхуючись від вихідних даних. Дослідження щодо методів формалізації, представлення знань висвітлено у працях М.Мінського
    Exact
    [9]
    Suffix
    , Б.В. Дурняка [4], Ю.В. Волосюк [2] та ін. Звернемо увагу на представленні знань за допомогою фреймової моделі, адже саме із використанням фреймової моделі представлення знань здійснюється опис та створення інтелектуальних систем, зокрема, штучного інтелекту.
    (check this in PDF content)

  10. Start
    16210
    Prefix
    Наведені нижче методи засновано на теорії обробки інформації людиною, та для формалізації експертних знань можна обрати будь-який, відштовхуючись від вихідних даних. Дослідження щодо методів формалізації, представлення знань висвітлено у працях М.Мінського [9], Б.В. Дурняка
    Exact
    [4]
    Suffix
    , Ю.В. Волосюк [2] та ін. Звернемо увагу на представленні знань за допомогою фреймової моделі, адже саме із використанням фреймової моделі представлення знань здійснюється опис та створення інтелектуальних систем, зокрема, штучного інтелекту.
    (check this in PDF content)

  11. Start
    16227
    Prefix
    Наведені нижче методи засновано на теорії обробки інформації людиною, та для формалізації експертних знань можна обрати будь-який, відштовхуючись від вихідних даних. Дослідження щодо методів формалізації, представлення знань висвітлено у працях М.Мінського [9], Б.В. Дурняка [4], Ю.В. Волосюк
    Exact
    [2]
    Suffix
    та ін. Звернемо увагу на представленні знань за допомогою фреймової моделі, адже саме із використанням фреймової моделі представлення знань здійснюється опис та створення інтелектуальних систем, зокрема, штучного інтелекту.
    (check this in PDF content)

  12. Start
    16891
    Prefix
    Григорьєв, – «із створенням теорії фреймів з’явилися й мови (FRL, KRL, RLL, FMS, KEE, KRINE, LOOPS тощо), які описують формальні процеси у вигляді програм дій, що виконуються для кожного об’єктного світу (фрейму). Програми викликаються з відповідного фрейму, а при спілкуванні між фреймами здійснюється міжфреймовий обмін інформацією або передача управління»
    Exact
    [6, С. 64]
    Suffix
    . Таблиця 1 Визначення методів представлення знань Назва методу Визначення Фрейми 1) Структура даних для представлення стереотипної ситуації. З кожним фреймом асоційована інформація різних видів.
    (check this in PDF content)

  13. Start
    17282
    Prefix
    З кожним фреймом асоційована інформація різних видів. Одна її частина вказує, яким чином варто використовувати даний фрейм, інша – що, ймовірно, може спричинити його виконання, третя – яких заходів варто вжити, якщо ці очікування не підтвердяться
    Exact
    [9, с. 7]
    Suffix
    ; 2) це структура чи каркас, що охоплює та вміщує в собі мовні та позамовні знання про поняття та стереотипні ситуації, що виникають у житті людини. Фрейм і є, власне, сукупністю понять чи концептів та зв’язків між ними.
    (check this in PDF content)

  14. Start
    17742
    Prefix
    Фрейми допомагають асоціативно поєднувати поняття і будувати так звану сітку, переходячи плавно від одного поняття, з усіма його обов’язковими і можливими елементами, до абстрактних знань про світ
    Exact
    [13, с. 398]
    Suffix
    Формальні логічні моделі основна ідея підходу при побудові логічних моделей представлення знань – уся інформація, необхідна для вирішення прикладних завдань, розглядається сукупно, як факти і твердження, що представляються, як формули за деякою логікою.
    (check this in PDF content)

  15. Start
    18122
    Prefix
    [13, с. 398] Формальні логічні моделі основна ідея підходу при побудові логічних моделей представлення знань – уся інформація, необхідна для вирішення прикладних завдань, розглядається сукупно, як факти і твердження, що представляються, як формули за деякою логікою. Знання відображаються сукупно, як такі формули, а отримання нових знань зводиться до реалізації процедур логічного висновку
    Exact
    [8]
    Suffix
    Семантичні мережі інформаційна модель предметної області, що має вигляд орієнтованого графа, вершини якого відповідають об’єктам предметної області, а ребра задають відносини між ними. Об’єктами можуть бути поняття, події, властивості, процеси [15] Продукційні моделі (моделі, засновані на правилах) одна з моделей представлення знань, щоа дозволяє представити знання у вигляді речень
    (check this in PDF content)

  16. Start
    18369
    Prefix
    Знання відображаються сукупно, як такі формули, а отримання нових знань зводиться до реалізації процедур логічного висновку [8] Семантичні мережі інформаційна модель предметної області, що має вигляд орієнтованого графа, вершини якого відповідають об’єктам предметної області, а ребра задають відносини між ними. Об’єктами можуть бути поняття, події, властивості, процеси
    Exact
    [15]
    Suffix
    Продукційні моделі (моделі, засновані на правилах) одна з моделей представлення знань, щоа дозволяє представити знання у вигляді речень виду «Якщо (умова), то (дія)» [11] Інформаційна система підприємства, що містить систему бухгалтерського обліку, за своєю сутність є інтелектуальною, зокрема, експертною.
    (check this in PDF content)

  17. Start
    18536
    Prefix
    Об’єктами можуть бути поняття, події, властивості, процеси [15] Продукційні моделі (моделі, засновані на правилах) одна з моделей представлення знань, щоа дозволяє представити знання у вигляді речень виду «Якщо (умова), то (дія)»
    Exact
    [11]
    Suffix
    Інформаційна система підприємства, що містить систему бухгалтерського обліку, за своєю сутність є інтелектуальною, зокрема, експертною. В експертній системі, що ґрунтується на правилах, знання зосереджені виключно в базі правил, а база даних є пасивною множиною фактів.
    (check this in PDF content)

  18. Start
    18962
    Prefix
    В експертній системі, що ґрунтується на правилах, знання зосереджені виключно в базі правил, а база даних є пасивною множиною фактів. Фреймова модель представлення знань забезпечує кращу структурованість фактів, більш ощадливе використання пам’яті, а також активізацію фактів
    Exact
    [14, с. 121–122]
    Suffix
    . Фреймова модель за своєю організацією багато в чому схожа на семантичну мережу. Вона є мережею вузлів і відносин, організованих ієрархічно: верхні вузли представляють загальні поняття, а підлеглі ним вузли – окремі випадки цих понять.
    (check this in PDF content)

  19. Start
    19627
    Prefix
    на фреймах, поняття в кожному вузлі визначається набором атрибутів-слотів (наприклад: ім’я, колір, розмір) і значеннями цих атрибутів (наприклад: «Мерседес», чорний, маленький). Кожен слот може бути пов’язаний із спеціальними процедурами, що виконуються, коли інформація в слотах (значення атрибутів) змінюється. З кожним слотом можна зв’язати будь-яке число процедур
    Exact
    [2, с. 153–154]
    Suffix
    . Згідно з теорією М.Мінського, одним із множини можливих способів формалізації фрейма-сценарія передбачено його представлення у вигляді мережі ієрархічної структури, де вузол найвищого рівня мережі є назвою сценарія, дочірні вершини даного вузла є терміналами фрейма, що ототожнюються з набором запитань, умов «якщо..., то.
    (check this in PDF content)